Історичне минуле сьогоднішнього дня: 25 квітня. Сьогодні відбулося.
1719 рік — у Лондоні вийшов друком роман Даніеля Дефо "Життя й дивовижні пригоди Робінзона Крузо".Робінзон Крузо —моряк з Йорка, який прожив двадцять років у повній самотності на острові біля берегів Америки, біля гирла річки Оріноко, куди його викинуло після корабельної аварії, під час якої весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув; із викладом його несподіваного звільнення піратами; описані ним самим.
Цікаві факти про Даніеля Дефо розкажуть вам про життя та досягнення цього письменника. Автора «Робінзона Крузо» вважають одним з перших прихильників роману як жанру.
Отже, перед вами найцікавіші факти про Даніеля Дефо.
17 цікавих фактів про Даніеля Дефо
При народженні письменник носив ім’я – Даніель Фо.
Даніель соромився своєї істинної прізвища, тому пізніше змінив її на Дефо, зарахувавши себе до дворянином.
За своє життя Дефо написав близько 500 книг, нарисів і журналів на різні теми.
Цікавий факт, що Даніель Дефо був прихильником віротерпимості та свободи слова.
Він є родоначальником економічної журналістики.
Чи знаєте ви, що в продовження історії про Робінзона Крузо, головний персонаж подорожував по Росії і Китаю?
У дитинстві Даніель Дефо отримав церковну освіту, внаслідок чого збирався стати священнослужителем. Проте пізніше він вирішив відмовитися від цієї ідеї.
В молодості Дефо працював у великого торговця панчохами. Пізніше йому вдалося відкрити свою фабрику з виготовлення панчіх, а потім ще й завод з виробництва цегли і черепиці. На жаль, але всі ці підприємства прибутку приносили Даніелю тільки збитки.
Даніель Дефо був одним з провідних політиків свого часу. Він міг впливати на рішення монарха та уряду Великобританії.
Цікавий факт, що історія про Робінзона Крузо багато в чому ґрунтується на реальних подіях. Прототипом цього героя був шотландський матрос, який після сварки з капітаном корабля висадився на одному з тихоокеанських кістяків. У повній самоті він прожив близько 4 років, після чого моряка підібрав проходив повз корабель.
Багато називають Даніеля Дефо основоположником британської розвідки.
За одну саркастичну статтю письменника засудили до ганебного стовпа і ув’язнення в камеру. Через рік Даніеля випустили на волю, але з умовою, що він буде виконувати секретні завдання корони.
Чи знаєте ви, що під псевдонімом Чарльза Джонсона, Даніель Дефо видав велику книгу про історію піратства?
Відомо, що літератор використовував не менш 198 псевдонімів.
У Дефо і його дружини Мері народилося 8 дітей.
В останні роки життя Даніель проживав у крайній бідності. Йому навіть довелося кинути сім’ю, щоб втекти від кредиторів.
Даніель Дефо помер у Лондоні на руках у чужих людей.
1792-й — перше застосування у Парижі перед ратушею гільйотини як знаряддя страти.
Використовувати машину смерті, яка називається гільйотиною, запропонував лікар і член Національної Асамблеї Жозер Гільотен ще в далекому 1791 році. Однак цей механізм не був його винаходом. Відомо, що подібне знаряддя використовувалося до того в Шотландії та Ірландії, та мало назву Шотландська діва. Гільйотина з'явилась на широкий загал у 1789 році. Пов'язують її, звичайно ж з Жозефом Гільотеном, який був противником смертної кари, які в ті часи неможливо було скасувати. Саме тому він допоміг розробити пристрій для швидкої страти. Надалі він докладав чимало зусиль, щоб його ім'я не пов'язували з цим жахливим інструментом, але нічого з того не вийшло. Його сім'ї навіть довелося змінити прізвище. До слова, перша людина, страчена за допомогою гільйотини – Ніколя-Жак Пеллетьє, засуджений до смерті за крадіжку та вбивство. Вранці 25 квітня 1792 року подивитися на це видовище зібрався величезний натовп допитливих парижан. Він піднявся на платформу, помальовану в криваво червоний колір, гостре лезо впало йому на шию, а голова відлетіла в плетений кошик. Сталося це так швидко, що глядачі, спраглі крові, були розчаровані. Деякі вимагали повернути дерев'яну шибеницю. Відродження гільйотини припало на період нацизму в Німеччині, коли Гітлер особисто наказав виготовити велику їх кількість. Кати стали доволі заможними людьми. Один із найзнаменитіших катів нацистської Німеччини, Йохан Райхгарт, на зароблені гроші міг купити собі віллу в багатому передмісті Мюнхена. Нацисти навіть отримували додатковий прибуток від сімей жертв. Кожна виставляла рахунок за день тримання обвинуваченого у в'язниці та додатковий рахунок – за виконання вироку.
Катів у Франції цуралися, а торговці часто відмовлялися обслуговувати їх. Часто їм приходилося зі своїми сім'ями жити за містом. Через зіпсовану репутацію в них виникали складнощі з пошуком коханої жінки. Навіть було дозволено одружуватися з кузинами. Найвідоміший кат в історії був Шарль-Анрі Сансон, який розпочав виконувати смертні вироки в 15 років, а його найвідомішою жертвою був король Людовик XVI в 1793 році. Пізніше сімейні традиції продовжив його син Анрі, який обезголовив дружину короля, Марію Антуанетту.
1901 року першим американським штатом, де запровадили автомобільні номери, став Нью-Йорк.
В 1953-му — в журналі "Nature" опублікували статті англійських вчених Френсіса Кріка та Джеймса Ватсона про створення моделі просторової структури ДНК.
У 1954 році американський дослідницький центр компанії "Белл телефон" оголосив про створення сонячних батарей.
25 квітня народилися:
У 1928 році — Юрій Яковлєв, російський радянський актор театру й кіно ("Гусарська балада", "Іван Васильович змінює професію", "Іронія долі...").
1940 рік — Аль Пачіно, американський актор театру й кіно.
Лауреат премії "Оскар" (1993 року , за фільм "Запах жінки"). Також здобував "Еммі", "Золотий глобус", "Тоні". Одна з головних ролей – Майкл Корлеоне в епопеї "Хрещений батько".
Немає коментарів:
Дописати коментар