Імператор Микола І так ненавидів опери Глінки, що замість ув’язнення в
карцері для офіцерів, які провинилися, він дозволяв вибирати
прослуховування опер композитора і вважав, що жахливішого покарання бути
не може.
****
Юлій Цезар ніколи не був імператором. Він був диктатором з необмеженою
владою, а першим імператором Риму став його названий син (до усиновлення
- син племінниці, тобто внучатий племінник) Октавіан Август. Втім, у
Римі існувала традиція проголошувати полководця імператором за якісь
великі успіхи. Проте таке звання не давало ніякої влади, воно було лише
титулом. Тому, з іншого боку, Юлій Цезар був імператором, але зовсім не в
тому сенсі, до якого ми звикли.
****
Децимація - це страта кожного десятого у
римській армії. Так каралися дезертири та бунтарі - військо ділилися на
десятки, кидався жереб, і один з десятки ішов на смерть.
****
У Середні віки для китаянок модним вважалося мати непропорційно
малесенькі стопи.Тому батьки перебинтовували донькам стопи, і дівчата
ходили так по кілька років.
****
У середні віки вчені та навіть прості люди (чоловіки, звісно) на повному
серйозі сперечалися, роздумували, чи є у жінки душа. Дехто вважав, що у
жінок є тільки півдуші. А до кінця 19 ст. в Америці дехто вважав
чорношкірих рабів нижчою расою (не так, як нинішні расисти, а в прямому
сенсі).
****
За часів найвищого піднесення стародавньої Римської держави населення
Риму становило більше мільйона жителів; у часи ж Пізнього Середньовіччя -
50 тисяч.
****
Тільки в 1992 році Ватикан офіційно визнав, що Земля не є нерухомим
тілом і справді обертається навколо Сонця, а у середні віки папа
римський відлучив від церкви щурів (вони спричинилися до жахливої
епідемії чуми).
****
Фернан Магеллан насправді не здійснювавав навколосвітньої подорожі. Він
загинув у сутичці з тубільцями на якихось дрібних островах, а капітаном
експедиції (більшість членів якої померло від хвороб) став Елькано. Він і
довів кораблі до Європи.
****
За правління Петра І в Росії існувало
покарання 6,8 кілограмовою «медаллю за п’янство», яка кріпилися до шиї
ланцюгами. Ланцюги без допомоги спеціальних інструментів було зняти
неможливо, тож людям, доводилося терпіти такий "вантаж" до кількох
тижнів (термін покарання).
****
Формально найдовша війна - Третя Пунічна, яка тривала 2133 роки (вона
тривала всього 3 роки та завершилася в 146 р. до н.е., але символічний
договір було підписано 1985 року, під час візиту мера Риму до Тунісу).
****
Людовику XVІ пророчили, що він
помре 21 числа. Переляканий король 21 числа кожного місяця сидів, замкнувшись у
своїй спальні, нікого не приймав, не призначав ніяких справ. Але обережності
виявилися марні! 21 червня 1791 року Людовика і його дружину Марію-Антуанетту
заарештували. 21 вересня 1792 року у Франції була проголошена республіка й
скасована королівська влада. А 21 січня 1793 року Людовика XVІ стратили.
****
Жителі
шотландського села дивилися в місцевому кінотеатрі фільм “Навколо світу за 80
днів”. У момент, коли кіногерої сідали в кошик повітряної кулі і обрубували
канат, пролунав дивний тріск. Виявилося, на дах сінематографу впав… точнісінько
така ж, як у кіно, повітряна куля! А було це в 1965 році.
****
Коли
американський астронавт Нейл Армстронг ступив на поверхню Місяця, перше, що він
вимовив, було: “Бажаю успіху, містер Горскі!”. Фраза означала от що. Дитиною
Армстронг випадково підслухав сварку сусідів - сімейної пари на прізвище
Горскі. Місіс Горскі допікала чоловіка: “Скоріше сусідський хлопчисько злітає
на Місяць, ніж ти задовольниш жінку!”. І от на тобі, збіг! Нейл дійсно полетів
на Місяць!
****
Фараон ніколи не показував свого волосся - він повинен був завжди носити особливий головний убір під назвою немес. Як виглядав цей головний убір ми знаємо завдяки золотій масці фараона Тутанхамона.
****
Для того, щоб мухи не докучали
фараонові Пепі II, біля нього завжди знаходилися кілька рабів, обмазаних
медом, які «відволікали» на себе настирливих комах.
****
Цей самий фараон - Пепі II -
рекордсмен серед всіх відомих правителів за всю світову історію. Він
став фараоном у шість років, а закінчив своє правління в 94 роки.
****
Єгипетські жінки і чоловіки носили макіяж зеленого кольору (зроблений з міді) і чорного (свинцевий). Вважалося, що такий макіяж має цілющу силу. Спочатку макіяж використовувався не для краси, а для захисту від палючих променів Сонця.
****
Ще одним цікавим фактом про Єгипті тих років є те, що у той час деякі люди спали на подушках, які були наповнені камінням.
****
Антибіотики були винайдені в 20
столітті, але ще в Стародавньому Єгипті інфекційні захворювання іноді
лікували за допомогою запліснявілого хліба. А адже саме ця цвіль і стала
джерелом антибіотика пеніциліну. Тому саме єгиптян слід вважати
піонером у використанні антибіотиків в лікувальних цілях.
****
Діти в Єгипті не носили одягу до
досягнення ними віку як мінімум 10 років - на такій спеці це було
необов'язково. Основу одягу чоловіків становила спідниця, жінок - сукні.
****
Рамзес Великий мав 8 офіційних дружин і сотні наложниць. Помер він у 1212 році до н.е. у віці 90 років.
****
Коли тіло померлої людини муміфікували, з нього виймали всі органи, за винятком серця, де, як вважалося, перебувала душа.
За матеріалами: http://prizemlis.ru/interesting
Топ-15 найцікавіших податків за історію людства // 12 квітня 2013
Податки існували та існуватимуть, доки на
світі буде людство. Проте вони змінюються , з’являються та зникають з
плином часу. Вашій увазі пропонується Т
ОП-15 найбезглуздіших податків, що будь-коли існували.
15.Податок на карти
У 16 столітті, коли цей податок був введений, гра в карти була дуже популярним заняттям після вечері. Саме ця популярність призвела короля до думки про можливість збагатитися за рахунок своїх підданих. Британський король Джеймс Перший підписав закон, згідно з яким відзнаку податку повинен відображатися на піковому тузі разом з логотипом виробника, і цей знак на гральній карті буде доказом сплати податку.
14.Податок на капелюхи
Британський уряд використовував цей податок по відношенню до чоловічих головних уборів в період з 1784 по 1811 роки. Податок був введений в часи прем'єр-міністра Вільяма Пітта Молодшого і був способом отримання доходів для уряду, який покладався на добробут кожної окремої людини. Очевидно, що у багатих громадян було більше дорогих капелюхів, а бідні могли мати один дешевий або не мати зовсім. На капелюхи під час виробництва наносилися спеціальні знаки, що свідчать про сплату податку.
13.Податок на вікна
Податок на вікна в розмірі 2 шилінги за кожне вікно понад норму в 10 штук стягувався у Великобританії і Шотландії, ставши великою культурною, архітектурною та соціальною силою в 18-му столітті. Через цей податок деякі жителі просто замуровували віконний простір. Деякі жителі для збереження естетичного вигляду будівлі, малювали вікна на стіні. Податок на вікна був введений в часи правління короля Вільяма III в 1696 році.
12.Податок на бороду
Король Англії Генріх VIII, який сам носив бороду, ввів податок на бороди в 1535 році. Це був прогресивний податок і стягувався в залежності від соціального стану власника. Дочка Генріха Елізабет I, повторно ввела податок на бороди, обкладаючи податком кожну бороду "віком старше двох тижнів". У Росії цей податок був введений з іншої причини: щоб змусити людей голитися, долучити їх до культури.
11.Податок на пукання
Сільськогосподарський податок на пукання мало не ввели в Новій Зеландії, в 2003 році, щоб досягти згоди з Кіотським протоколом. Податок призначався для випуску метану коровами, які в Новій Зеландії виробляють більш ніж 50% викидів парникових газів.
Само собою зрозуміло, були протести через важливість сільського господарства в Новій Зеландії, і Лейбористський уряд в кінцевому рахунку залишив свою смішну ідею обкласти податком пукання корови
10.Податок на присвоєння імен дітям
Закон про імена в Швеції вимагає схвалення тих імен, які даються шведським дітям. Податкове агентство Швеції займається реєстрацією імен в країні. У 1983 році в закон були внесені зміни, що дозволяють чоловікам брати імена своїх дружин або супутниць, так само як і жінкам брати ім'я чоловіка. Закон, зокрема, говорить: "Присвоєння імені не може бути схвалене, якщо воно може образити або викликати незручність або дискомфорт для того, хто його використовує, або якщо ім'я не є підходящим з якоїсь очевидної причини".
9.Податок на сіль
Список найдивніших податків був би неповним без згадки знаменитого податку на сіль в Індії, проти якого в 1930 році виступав Махатма Ганді. Тепер складно зрозуміти, чому сіль підлягала оподаткуванню. Проте результат цього податку призвів до потужного соляного бунту.
8.Податок на звільнення від рабства
У Стародавньому Римі існував так званий вільний податок (вільна), який повинен був бути сплачений у разі звільнення господарем свого раба. У деяких випадках господар сам платив цей податок, оскільки малося на увазі, що він достатньо багатий, щоб відпускати раба на волю. У більшості ж випадку цей податок платив сам звільнений! Уявіть - раб заплатив велику суму за своє визволення, став вільним працівником, і тут виявляється, що він повинен заплатити Риму суму за те, що він вільний.
7.Податок за незгоду з королем
Мрія сучасних правителів - обкласти податками незгодних так, щоб вони не могли продихнути і змінили свою думку, або просто вимерли від голоду. Виявляється, в історії існує прецедент такого податку - в 1655 році Олівер Кромвель (Не король, але людина, наділена свого часу великою владою) обклав податком роялістів, що загрожували Англії. На ці гроші Кромвель організував народне ополчення, представники якого охороняли державу від ненависних роялістів. Принаймні, тоді було видно, на що йде цей податок.
6.Податок на життя
Це взагалі блакитна мрія всіх податкових органів - обкласти все населення податками, не пов'язаними з діяльністю, прибутком або віком людини. За задумом правителів Англії, люди повинні були платити податок тільки тому, що вони живі, тобто це був по суті податок на життя! Таке щастя для жителів Англії привалило в 14 столітті, і закінчилося грандіозним бунтом, яке в англійській історії відомий під назвою Peasants' Revolt.
5.Нобелівський податок
Ви думаєте, вчені, що отримали нобелівську премію за видатні досягнення, не платять з неї податок? Як би не так - платять як милі! З 1986 року ця премія підпадає під категорію грошових подарунків і обкладається відповідним податком. Який відсоток сплачується державі, невідомо. Але сам факт показовий. Виключення робиться тільки якщо лауреат премії жертвує її на благодійність (це й зрозуміло, адже грошей у нього не залишається) або на підтримку будь-якої школи або коледжу, який йому вказує держава.
4.Податок на іноземців
Цей податок у наш час навіть здається чимось нормальним - раз ти приїхав в іншу державу, будь добрий заплати податок. Такі податки в різних державах були аж до 20 століття. Наприклад, в Канаді до 1923 року діяв податок на китайців. Китайців в Канаду приїжджало багато, грошей від податку надходило теж багато. У 1923 році цей податок відмінили. Ви думаєте, вони подбали про китайців? Як би не так, просто замість нього був прийнятий закон, що забороняє китайцям в'їзд не територію Канади.
3.Податок на трубу
Коли правитель держави вже обклав податком все, що рухається і дихає, доводиться вигадувати нові види податків для поповнення скарбниці. Населення теж не дрімає, ховаючи об'єкти податків під підлогу, закопуючи в землю або засовуючи в димар. Для припинення цього неподобства в 1660 році в світлоголовій Англії був прийнятий податок на вогнище. Тепер ховай туди чого або не ховай - податок заплатити зобов'язаний! Точніше, податком обкладалася димова труба. Населення після цього почало хитрувати, розбираючи свої пічні труби і таємно користуватися сусідськими, або спільно використовувати одну трубу на кілька кімнат. Після того, як 1684 сталася велика пожежа, яка знищила 20 будинків, податок був скасований.
2.Данські гроші
У 991 році в Англії був введений поземельний податок для сплати викупу данським вікінгам за можливість спокійного життя. Виходить, Данія обклала податком жителів іншої держави - дуже винахідливо. Цей податок проіснував аж до 1194, тобто майже 200 років. По правді сказати, згодом ці гроші йшли вже не в Данію, а залишалися в Англії для закупівлі озброєнь і зміцнення обороноздатності країни, як би зараз сказали.
1.На першому місці найбезглуздіший податок з коли-небудь існуючих. Pecunia non olet (гроші не пахнуть). Ця фраза народилася в результаті податку, накладеного римськими імператорами Неро і Веспасіаном в 1-му сторіччі на збір сечі. Нижчі класи римського суспільства мочилися у горщики, які виливали вигрібні ями. Після цього сечу збирали, і вона служила цінною сировиною для багатьох хімічних процесів: сеча використовувалася в дубленні, працівниками пральні як джерело аміаку, щоб побілити вовняні тоги. Є навіть відомості про те, що сеча використовувалася як зубний відбілювач. Коли син Веспасіана, Тайтус, поскаржився на огидну природу податку, батько показав йому золоту монету і виголосив свою відому цитату. Ця фраза все ще використовується сьогодні, щоб показати, що купівельна сила грошей не залежить від їх походження.
Дійсно, після прочитання всього вище написаного, варто тільки гадати, на що ще може бути здатне уряд, щоб отримати гроші платників податків.
ОП-15 найбезглуздіших податків, що будь-коли існували.15.Податок на карти
У 16 столітті, коли цей податок був введений, гра в карти була дуже популярним заняттям після вечері. Саме ця популярність призвела короля до думки про можливість збагатитися за рахунок своїх підданих. Британський король Джеймс Перший підписав закон, згідно з яким відзнаку податку повинен відображатися на піковому тузі разом з логотипом виробника, і цей знак на гральній карті буде доказом сплати податку.
14.Податок на капелюхи
Британський уряд використовував цей податок по відношенню до чоловічих головних уборів в період з 1784 по 1811 роки. Податок був введений в часи прем'єр-міністра Вільяма Пітта Молодшого і був способом отримання доходів для уряду, який покладався на добробут кожної окремої людини. Очевидно, що у багатих громадян було більше дорогих капелюхів, а бідні могли мати один дешевий або не мати зовсім. На капелюхи під час виробництва наносилися спеціальні знаки, що свідчать про сплату податку.
13.Податок на вікна
Податок на вікна в розмірі 2 шилінги за кожне вікно понад норму в 10 штук стягувався у Великобританії і Шотландії, ставши великою культурною, архітектурною та соціальною силою в 18-му столітті. Через цей податок деякі жителі просто замуровували віконний простір. Деякі жителі для збереження естетичного вигляду будівлі, малювали вікна на стіні. Податок на вікна був введений в часи правління короля Вільяма III в 1696 році.
12.Податок на бороду
Король Англії Генріх VIII, який сам носив бороду, ввів податок на бороди в 1535 році. Це був прогресивний податок і стягувався в залежності від соціального стану власника. Дочка Генріха Елізабет I, повторно ввела податок на бороди, обкладаючи податком кожну бороду "віком старше двох тижнів". У Росії цей податок був введений з іншої причини: щоб змусити людей голитися, долучити їх до культури.
11.Податок на пукання
Сільськогосподарський податок на пукання мало не ввели в Новій Зеландії, в 2003 році, щоб досягти згоди з Кіотським протоколом. Податок призначався для випуску метану коровами, які в Новій Зеландії виробляють більш ніж 50% викидів парникових газів.
Само собою зрозуміло, були протести через важливість сільського господарства в Новій Зеландії, і Лейбористський уряд в кінцевому рахунку залишив свою смішну ідею обкласти податком пукання корови
10.Податок на присвоєння імен дітям
Закон про імена в Швеції вимагає схвалення тих імен, які даються шведським дітям. Податкове агентство Швеції займається реєстрацією імен в країні. У 1983 році в закон були внесені зміни, що дозволяють чоловікам брати імена своїх дружин або супутниць, так само як і жінкам брати ім'я чоловіка. Закон, зокрема, говорить: "Присвоєння імені не може бути схвалене, якщо воно може образити або викликати незручність або дискомфорт для того, хто його використовує, або якщо ім'я не є підходящим з якоїсь очевидної причини".
9.Податок на сіль
Список найдивніших податків був би неповним без згадки знаменитого податку на сіль в Індії, проти якого в 1930 році виступав Махатма Ганді. Тепер складно зрозуміти, чому сіль підлягала оподаткуванню. Проте результат цього податку призвів до потужного соляного бунту.
8.Податок на звільнення від рабства
У Стародавньому Римі існував так званий вільний податок (вільна), який повинен був бути сплачений у разі звільнення господарем свого раба. У деяких випадках господар сам платив цей податок, оскільки малося на увазі, що він достатньо багатий, щоб відпускати раба на волю. У більшості ж випадку цей податок платив сам звільнений! Уявіть - раб заплатив велику суму за своє визволення, став вільним працівником, і тут виявляється, що він повинен заплатити Риму суму за те, що він вільний.
7.Податок за незгоду з королем
Мрія сучасних правителів - обкласти податками незгодних так, щоб вони не могли продихнути і змінили свою думку, або просто вимерли від голоду. Виявляється, в історії існує прецедент такого податку - в 1655 році Олівер Кромвель (Не король, але людина, наділена свого часу великою владою) обклав податком роялістів, що загрожували Англії. На ці гроші Кромвель організував народне ополчення, представники якого охороняли державу від ненависних роялістів. Принаймні, тоді було видно, на що йде цей податок.
6.Податок на життя
Це взагалі блакитна мрія всіх податкових органів - обкласти все населення податками, не пов'язаними з діяльністю, прибутком або віком людини. За задумом правителів Англії, люди повинні були платити податок тільки тому, що вони живі, тобто це був по суті податок на життя! Таке щастя для жителів Англії привалило в 14 столітті, і закінчилося грандіозним бунтом, яке в англійській історії відомий під назвою Peasants' Revolt.
5.Нобелівський податок
Ви думаєте, вчені, що отримали нобелівську премію за видатні досягнення, не платять з неї податок? Як би не так - платять як милі! З 1986 року ця премія підпадає під категорію грошових подарунків і обкладається відповідним податком. Який відсоток сплачується державі, невідомо. Але сам факт показовий. Виключення робиться тільки якщо лауреат премії жертвує її на благодійність (це й зрозуміло, адже грошей у нього не залишається) або на підтримку будь-якої школи або коледжу, який йому вказує держава.
4.Податок на іноземців
Цей податок у наш час навіть здається чимось нормальним - раз ти приїхав в іншу державу, будь добрий заплати податок. Такі податки в різних державах були аж до 20 століття. Наприклад, в Канаді до 1923 року діяв податок на китайців. Китайців в Канаду приїжджало багато, грошей від податку надходило теж багато. У 1923 році цей податок відмінили. Ви думаєте, вони подбали про китайців? Як би не так, просто замість нього був прийнятий закон, що забороняє китайцям в'їзд не територію Канади.
3.Податок на трубу
Коли правитель держави вже обклав податком все, що рухається і дихає, доводиться вигадувати нові види податків для поповнення скарбниці. Населення теж не дрімає, ховаючи об'єкти податків під підлогу, закопуючи в землю або засовуючи в димар. Для припинення цього неподобства в 1660 році в світлоголовій Англії був прийнятий податок на вогнище. Тепер ховай туди чого або не ховай - податок заплатити зобов'язаний! Точніше, податком обкладалася димова труба. Населення після цього почало хитрувати, розбираючи свої пічні труби і таємно користуватися сусідськими, або спільно використовувати одну трубу на кілька кімнат. Після того, як 1684 сталася велика пожежа, яка знищила 20 будинків, податок був скасований.
2.Данські гроші
У 991 році в Англії був введений поземельний податок для сплати викупу данським вікінгам за можливість спокійного життя. Виходить, Данія обклала податком жителів іншої держави - дуже винахідливо. Цей податок проіснував аж до 1194, тобто майже 200 років. По правді сказати, згодом ці гроші йшли вже не в Данію, а залишалися в Англії для закупівлі озброєнь і зміцнення обороноздатності країни, як би зараз сказали.
1.На першому місці найбезглуздіший податок з коли-небудь існуючих. Pecunia non olet (гроші не пахнуть). Ця фраза народилася в результаті податку, накладеного римськими імператорами Неро і Веспасіаном в 1-му сторіччі на збір сечі. Нижчі класи римського суспільства мочилися у горщики, які виливали вигрібні ями. Після цього сечу збирали, і вона служила цінною сировиною для багатьох хімічних процесів: сеча використовувалася в дубленні, працівниками пральні як джерело аміаку, щоб побілити вовняні тоги. Є навіть відомості про те, що сеча використовувалася як зубний відбілювач. Коли син Веспасіана, Тайтус, поскаржився на огидну природу податку, батько показав йому золоту монету і виголосив свою відому цитату. Ця фраза все ще використовується сьогодні, щоб показати, що купівельна сила грошей не залежить від їх походження.
Дійсно, після прочитання всього вище написаного, варто тільки гадати, на що ще може бути здатне уряд, щоб отримати гроші платників податків.
Немає коментарів:
Дописати коментар