5-9 серпня 2019 р. у м. Рівне проходила літня школа, що була присвячена проблемам та перспективам політики пам'яті в Україні в контексті урбаністичних студій. Ініціатором заходу виступила громадська організація «Центр студій політики пам'яті та публічної історії "Мнемоніка"» за підтримки фонду «RosaLuxemburgStiftung». У рамках проведеного форуму прийняли участь близько 20 учасників із різних міст й регіонів України, запрошено лекторів, студії яких віддзеркалюють сучасні тенденції європейських пошуків у галузі урбаністики та політики пам'яті.
Проблемно-тематичний задум літньої школи «Як міста (не) пам'ятають» втілювався в канві розробки моделі пам'яті сучасного міста, на прикладі Рівного в ракурсі його полікультурної та багатоконфесійної матриці першої половини ХХ ст., та її відображення у символічному просторі.
Програма літньої школи було розподілена на 5 тематичних блоків, кожен з яких реалізовувався протягом одного дня. Хоча, кожен із цих блоків був присвячений окремому напряму наукового пошуку, втім їх доцільність й взаємопов'язаність давали можливість розвитку нових дослідницьких питань, рефлексій. Вдалим кроком організаторів окресленого форуму було включення до програми школи не лише теоретичних лекційних занять, але й масиву проблемно-практичних заходів, які допомагали «відчути» міську специфіку Рівного й «прочитати» закодовані сюжети символічного простору.
Під час першого блоку, що мав назву «Символічний простір міст у дилемах (не)пам'яті» відбулось знайомство і презентація дослідницьких зацікавлень учасників школи. Не менш важливою, в контексті початку роботи літньої школи була лекція В. Расевича «Як і про що (не)пам'ятають нові мешканці старого міста». Науковець на прикладі Львова здійснив спробу концептуалізувати культуру пам'яті львів'ян, окреслити коло її носіїв, проявити «вибіркове» ставлення мешканців міста до ключових загальноісторичних проблем, обговорити по «гарячих слідах» функціонування нинішніх комеморативних практик у місті.
Заключним етапом першого дня виявилась екскурсія по місту Рівному. Треба нагадати, що Рівне було майже повністю знищене як у людському капіталі, так й інфраструктурному потенціалі під час Другої світової війни. З огляду на це, така екскурсія стала можливою на основі реконструкції місцевих вчених «місць пам'яті», які заново почали маркувати символічний простір. Певною «родзинкою» екскурсії можна вважати включення до її об'єктів сучасних пам'ятників, їх первинне сприйняття мешканцями та науковцями, спроби визначення їх ролі у культурному ландшафті Рівного.
Другий тематичний блок "Конкуруючі мета-наративи та інклюзивні підходи у формуванні меморіального простору міст" присвячений питанням декомунізації та містифікації у баченні Г. Касьянова. Цікавим для учасників семінару був тренінг із опрацювання світлин на календарі "Полікультурне Рівне" та екскурсія до "каменів спотикання" як особливих маркерів культури пам'яті єврейської та української громад у символічному просторі міста. Одним із важливих напрямів роботи Центру «Мнемоніка» як організатора літньої школи є підготовка документальних фільмів різних форматів про (не)відомих діячів міста й реконструкції для широкого загалу «забутих» сюжетів історичної пам'яті. Документальні кінострічки можна вважати певним узагальненим «продуктом» наукового пошуку працівників Центру за час його існування (з 2016 р.).
Під час третього тематичного блоку «Вшанування пам'яті жертв геноцидів у міських меморіальних ландшафтів» було репрезентовано досвід Петра Долганова та Віталія Нахмановича.
Розробка полікультурної культури пам'яті Рівного передбачає включення цілого загалу об'єктів до топографічної мапи міста, проведення тематичних аналогій з іншими локаціями. Саме таку мету мали екскурсійні виїзди до урочища «Сосонки» поблизу Рівного та с. Великі Межирічі (містечка в першій половині ХХ ст.) як місць розстрілу рівненських євреїв упродовж Другої світової війни, специфіки увіковічення пам'яті загиблих сьогодні.
Водночас, під час цього виїзду було репрезентовано проблемні аспекти культурної пам'яті польської громади Рівненщини, зокрема на прикладі костьолу Святого Антонія та палацу Стецьких у Великих Межирічах.
Четвертий тематичний блок «Монументи та меморіальні комплекси в культурі пам'яті міст» охопив питання сучасного функціонування символічного простору українських та європейських міст. Зокрема, соціологиня А. Петренко-Лисак на матеріалах міста Києва презентувала візуальні коди пам'яті, ґрунтуючись на прикладах вуличної навігації, топономіки та системи дизайну міста.
На основі попереднього теоретичного ознайомлення було організовано прикладне заняття «Читаючи пам'ятник». Учасникам школи було запропоновано, ґрунтуючись на методичних матеріалах, здійснити аналіз міських монументів із залученням усного наративу місцевих мешканців щодо обізнаності та особистої думки про досліджувані об'єкти.
Під час п'ятого тематичного блоку "Музеї як суб'єкти формування колективної пам'яті" учасники прослухали лекцію В. Склокіна та відвідали літературний музей У. Самчуку.
Насамкінець скажу, що проведення літньої школи як одного із ефективних форматів наукової комунікації є як ніколи на часі. Особливо це стосується проблем культури пам'яті, політики пам'яті в Україні та їх сприйняття/рефлексування широкими верствами населення.
