ЗАЛІЗНА ЛЕДІ

126 - річчя "Залізної леді"

31 березня 1889 року в Парижі відкрили "тимчасову" споруду, яка виконувала роль вхідної арки  паризької Всесвітньої виставки.

Зараз ця споруда є символом Франції.

Вежу названо на честь її конструктора Густава Ейфеля. 

Сам Ейфель називав її «300-метровою вежею» (фр. tour de 300 mètres),

 інша, народна назва — «Залізна леді» (фр. La dame de fer).

Популярний туристичний об'єкт, щорічно приймає понад 6 мільйонів відвідувачів.

Ейфелева вежа здається однотонною, але насправді вона пофарбована в 3 відтінки бронзи (від темного знизу до світлого нагорі). Ілюзія однотонності виникає за рахунок перспективи. Фарбу споруди оновлюють кожні 7 років, причому роблять це повністю в ручну.
Інколи вежу називають "туристичним розчаруванням",але кожен турист все одно бажає її побачити.

НА ФУТБОЛЬНОМУ МАТЧІ

ФОТОЗВІТ ОДНІЄЇ З БАГАТЬОХ ПОЇЗДОК НА АРЕНУ-ЛЬВІВ. УСІ ІЗ ЗАХОПЛЕННЯМ СПОСТЕРІГАЛИ ЗА ТЕХНІЧНИМИ ФУТБОЛЬНИМИ НАВИЧКАМИ ДОНЕЦЬКОГО ШАХТАРЯ. ОСОБЛИВУ РАДІСТЬ ВИКЛИКАЛА ЧЕРГОВА ПЕРЕМОГА ГІРНИКІВ ТА ВДЯЧНІСТЬ ОКРЕМИХ ГРАВЦІВ НАШИМ ДІТЯМ.

У Жовківському замку відбувся вечір «Пізнай творців історії та культури Жовкви»

Днями у приміщенні надбрамної вежі Жовківського замку відбувся тематичний вечір під назвою «Пізнай творців історії та культури Жовкви», присвячений польському письменнику, який значну частину свого життя провів у місті Жовкві – Зиґмунту Гаупту.

Про життя і творчість Гаупта дуже цікаво та змістовно присутнім жовківчанам розповів Андрій Павлишин – український журналіст, громадський діяч, історик, перекладач. На жаль, творчість Зиґмунта Гаупта мало досліджена на теренах України, проте він гідно стоїть поруч із Вітольдом Ґумбровичем, Чесловом Мілошем, Бруно Шульцом та іншими видатними письменниками ХХ ст. Гаупт проживав у Жовкві не так уже і довго, з 1916 до 1933 року, проте вона назавжди закарбувалася у його серці, як «мала вітчизна».
Ось як висловився про Гаупта літератор, мовознавець та перекладач Остап Сливинський: «Гаупт, уродженець Улашківців біля Чорткова, писав свої оповідання польською, але його рідко згадують в історії польської літератури, як і всіх інших літератур. Він усім вислизнув. Усе побачив, запам’ятав, описав і розчинився. Зник між пагорбами Вірджинії, поїхав кудись у туман верхи на своєму Лісовичку, якого, не дочекавшись кредиту, таки купив собі у 1960-х».

ДО 200-РІЧЧЯ МИХАЙЛА ВЕРБИЦЬКОГО

4.03 - 200 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
 М. М. ВЕРБИЦЬКОГО (1815-1870), УКРАЇНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА, АВТОРА ГІМНУ УКРАЇНИ

 

   Створення українсько гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», який миттєво поширився серед українців.  Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Перша публікація вірша П. Чубинського відбулася у 1863 році. Патріотичний вірш відразу захопив і Вербицького, вже відомого композитора. Він пише музику до нього. Вперше з нотами вірш був надрукований у 1865 році. Вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році. 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Державний гімн України”.

ВИКОНАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГІМНУ УЧНЯМИ ЖОВКІВСЬКОЇ ЗОШ № 2