Ось чим відзначився в історії день 12 травня
12 травня - Всесвітній день медичних сестер
996 рік — у Києві освячено першу на Русі кам'яну церкву — Десятинну.
Церква була споруджена території Київського Дитинця Володимиром Великим, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину (звідки і походить назва храму). У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги. 20 червня 2008 року підписано контракт з Інтитутом археології НАН України та благодійним фондом охорони культурної спадщини про відновлення розкопок Десятинної церкви.
В 1927 році відбувся перший політ спортивного літака АІР-1, на якому були встановлені перші радянські світові рекорди (ця дата вважається початком діяльності конструкторського бюро Яковлєва).
1937 року компанія Бі-Бі-Сі провела першу у світовій історії пряму телетрансляцію (з церемонії коронації британського короля Георга VI).
У 1954-му Україна стала членом ЮНЕСКО.
За період членства в ЮНЕСКО Україна виступала ініціатором започаткування багатьох міжнародних програм і проектів цієї Організації. Зокрема, в ході 26-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО вона ініціювала розгортання масової міжнародної кампанії по викоріненню неписьменності. Україна висунула також пропозицію про використання засобів інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства і ненависті між народами, що дало поштовх до розробки і прийняття відповідної Декларації. На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 року) Україна виступила з ініціативою розробки "Програми культури миру"…
2004-й — в Англіканській церкві запроваджена посада веб-священика, який опікується новою парафією, що існує тільки в мережі інтернет.
12 травня 2007 року Андрій Данилко в образі Вєрки Сердючки посів друге місце на пісенному конкурсі "Євробачення-2007", поступившись лише Марії Шерифович із Сербії.
Творчість, виступ на Євробаченні та сама постать Вєрки Сердючки залишається досить суперечливою в Україні. Одна з всеукраїнських FM-станцій розпочала акцію протесту проти участі Андрія Данилко в Євробаченні. Організатори акції наголошують на тому, що поява Данилко в образі трансвестита на міжнародному пісенному фестивалі обернеться для України "культурною катастрофою та втратою авторитету й поваги з боку європейців". Організатори акції виголошували заклик "Ні Євросердючці! Нам не потрібна така перемога!" та закликали громадскість підтримати акцію протесту. Депутат від Партії Регіонів Тарас Чорновіл назвав Данилка в образі Сердючки "гермафродитом" і пообіцяв не дивитися фестиваль. Конгрес українських націоналістів також підкреслив, що на їх думку цей персонаж є втіленням "малоросійщини" і ганьбить Україну.
В цей день народилися:
У 1935 році — Джонні Буцик, канадський хокеїст (нападаючий) українського походження на прізвисько Вождь.
Один зі знаменитої ланки клубу НХЛ "Бостон брюїнз" "Юкі лейн", володар Кубка Стенлі 1970 та 1972 років, включений до Залу хокейної слави.
1311 — інквізиція у Франції публічно стратила 54 видатних діячів Ордену тамплієрів
1364 — у Кракові створено Ягеллонський університет, найстаріший у Польщі
1394 — Малік Сарвар заснував Мусульманське королівство Джаунпур
1551 — у Лімі на базі монастирської школи Домініканського ордену заснований університет Сан-Маркос — перший на американському континенті
1641 — у Тауері страчений англійський лорд Страффорд, який намагався підняти повстання в Ірландії
1689 — Англія й Голландія сформували Великий альянс проти Франції
1667 — прем'єра комедії Мольєра «Тартюф» у Версалі
1795 — у Росії утворені Брацлавська, Волинська й Подільська губернії
1797 — Наполеон захопив Венецію, яка доти була незалежною протягом 14 сторіч
1809 — війська Наполеона захопили Відень
1870 — Манітоба проголошена провінцією Канади
1881 — встановлено французький протекторат над Тунісом
1888 — Чарльз Шерріл із легкоатлетичної команди Єльського університету вразив суперників по забігу, взявши низький старт
1888 — встановлено британський протекторат над Північним Борнео
1919 - отаман Володмир Оскілко, який двома тижнями раніше здійснив спробу невдалого державного перевороту в Рівному, здався представникам польської влади
1926 — державний переворот у Польщі, встановлення „санаційного” режиму Юзефа Пілсудського
1926 — Лінкольн Еллсуорт скинув із дирижабля «Норвегія» на Північний полюс норвезький, італійський та американський прапори
1927 — перший політ спортивного літака АІР-1, на якому були встановлені перші радянські світові рекорди (ця дата вважається початком діяльності конструкторського бюро Яковлєва)
1927 — постанова РНК СРСР про створення ВОХР (воєнізованої охорони)
1931 — Народні збори Китаю ухвалили конституцію, яка вступила в дію 1 червня
1937 — у Вестмінстерському абатстві коронований король великої Британії Георг VI, який зійшов на престол після зречення свого брата, Едуарда VIII
1937 — компанія Бі-Бі-Сі провела першу у світовій історії пряму телетрансляцію (з церемонії коронації британського короля Георга VI)
1941 — Мартін Борман призначений заступником Гітлера по НСДАП
1945 — американці видали генерала Андрія Власова, керівника Російської визвольної армії, радянським військам
1949 — СРСР офіційно припинив блокаду Західного Берліна
1954 — Україна, а також Білоруська РСР стали членами ЮНЕСКО
1962 — у ПАР запроваджено смертну кару за саботаж
1963 — розпочав своє плавання Кенічі Хорі, який самотужки перетнув Тихий океан у північних широтах за 93 дні
1965 — Західна Німеччина встановила дипломатичні відносини з Ізраїлем; відтак арабські країни розірвали відносини з ФРН
1980 — на екрани вийшов перший радянський фільм-катастрофа «Екіпаж» (режисер - Олександр Мітта)
1995 — на установчому з'їзді Всеросійського громадсько-політичного руху «Наш дім — Росія» головою політради обраний Віктор Черномирдін
1995 – у другий день офіційного візиту в Україну президента США Білл Клінтон виступив перед багатотисячним зібранням перед стінами Київського університету і проголосив: «Слава Україні!»
Його нагородили титулом почесного доктора Київського університету
1997 — Борис Єльцин і Аслан Масхадов підписали договір про мир і принципи взаємовідносин між РФ та Чеченською республікою Ічкерія
1999 - відставка російського уряду на чолі з Євгеном Примаковим
2001 - естонський дует Танел Падар і Дейв Бентон переміг на 46-му міжнародному музичному конкурсі «Євробачення» у Данії
2003 — внаслідок вибуху вантажівки зі смертником у селищі Знаменське в Чечні загинуло 60 осіб, поранено 140
2004 — в Англіканській церкві запроваджена посада веб-священика, який опікується новою парафією, що існує тільки в мережі інтернет
2007 — українець Андрій Данилко в образі Вєрки Сердючки посів друге місце на пісенному конкурсі «Євробачення-2007», що відбувся в Гельсінкі. Данилко поступився лише Марії Шерифович із Сербії
2007 - Івана Плюща призначено секретарем Ради нацбезпеки й оборони України замість Віталія Гайдука
2008 - початок серії землетрусів (цього ранку - силою в 7,8 бала) в китайській провінції Сичуань та навколишніх регіонах. Число жертв перевищило 65 тисяч осіб
2011 - Баварський земельний суд (Мюнхена) засудив українця Джона (Івана) Дем'янюка, колишнього громадянина США, до пяти років позбавлення волі за співучасть у масовому вбивстві 28 060 людей у концтаборі "Треблінка" під час ІІ Світової війни.
Це був останній із серії вироків Дем'янюкові - при тому що були й виправдальні.
Прокуратура базувала свої обвинувачення на посвідченні, згідно з яким Дем'янюк належав до підрозділу СС "Травники", члени котрого працювали в таборах охоронцями. Адвокати підсудного твердили, що посвідчення було підробкою КДБ. Але фахівці на процесі визнали посвідчення справжнім.
Враховуючи стан здоров'я 91-річного Івана Дем'янюка, його було відпущено на свободу з поміщенням у будинок для осіб похилого віку. Вирок так і не набув чинності — адвокати Дем'янюка подали апеляцію, а суд вищої інстанції не встиг винести вердикт. Дем'янюк помер у березні 2012-го на 92-му році життя.
Відомий у світі експерт у справах щодо нацистських злочинців Кристіан Рютер побачив у справі Дем'янюка різке відхилення од звичної практики юриспруденції ФРН і зазначив: "Дрібних виконавців чужих наказів у західній Німеччині не судили, а в НДР їх судили. Там усім охоронцям концтаборів висунули типове обвинувачення — посібництво. Дали по 4 або 6 років. Але після об'єднання Німеччини усіх реабілітували як жертв сталінізму і ще й виплатили компенсації"
2013 - новообраний Папа Франциск під час першого з початку свого понтифікату обряду канонізації у Ватикані одразу канонізував рекордну кількість осіб. Він зарахував до лику святих 800 мучеників, які загинули у 1480 р. в місті Отранто від рук османів (800 католицьких віруючих відмовилися на вимогу турків прийняти іслам і були обезголовлені). Їх імена не дійшли до наших днів. Відомо тільки, що одного з мучеників звали Антоніо Прімальдо.
Крім того, також канонізовані дві латиноамериканські черниці - Лаура Монтойя з Колумбії і Маріа Гваделупі Гарсію Савала з Мексики, які померли в ХХ ст.
Народилися
1496 — Густав I Ваза, король Швеції з 1523 р.
Став королем, коли внаслідок очолюваного ним народного повстання Швеція домоглася незалежності він Данії
1670 — Август ІІ Фридерик (Фрідріх Сильний), польський король у 1697—1706, 1709—1733 рр., курфюрст Саксонії (як Фрідріх-Август І) із 1694 р.
Для того, щоб зайняти польський престол, протестант Август прийняв католицизм.
За його правління відбувалися Північна війна та повстання Семена Палія в Україні. Був союзником Петра I в Північній війні (1700-1721) проти Швеції
1755 — Джованні Віотті, італійський скрипаль-віртуоз, творець французької скрипкової школи
1812 — Едвард Лір, англійський художник, що прославився як автор «Книги нісенітниць» і популяризатор жанру лімериків
1815 - Віктор Григорович, російський славіст українського походження, один з основоположників слов'янської філології в Росії.
У 1842—1876 рр. — професор кафедр історії і літератури слов'янського говору в Казанському, в Московському, Новоросійському (нині — Одеський) університетах
1820 — Флоренс Найтінгейл, англійська медсестра.
Під час Кримської війни організувала в Туреччині догляд за пораненими солдатами союзників, а згодом заснувала перші курси сестер милосердя в Англії. На її честь 12 травня відзначається як Всесвітній день медичних сестер
1842 — Жуль Массне, французький композитор, автор ліричних опер («Манон», «Вертер», «Таїс», «Сафо»)
1874 - Яків Гаккель, російський і радянський інженер, учений-електротехнік, творець літаків, тепловозів
1874 — Клеменс Пірке, австрійський педіатр, який у 1907-му розробив шкірну пробу для діагностики туберкульозу (реакція Пірке)
1895 — Джидду Кришнамурті, індійський філософ, духовний учитель
1907 — Кетрін Хепберн, американська кіноактриса.
Дванадцять разів була номінована на премію «Оскар» і чотири рази завойовувала цю нагороду
1923 — Валентин Зубков, російський радянський актор («Комуніст», «Летять журавлі», «З тобою і без тебе»).
Заслужений артист РРФСР (1969)
1925 — Френк Пірсон, американський сценарист і режисер («Солдатська дівчина», «Змова», «Громадянин Кон»)
1929 — Сем Нуйома, намібійський політик і громадський діяч.
Перший президент Намібії (у 1990-2005 рр.), голова партії СВАПО у 1960-2007 рр.
1930 — Володимир Ухін, радянський диктор і телеведучий, заслужений артист Росії.
Дядя Володя із передачі „На добраніч, діти!” (працював у цій програмі впродовж 31 року)
1933 — Андрій Вознесенський, російський і радянський поет, прозаїк.
Автор поеми «Авось» (1972 р.; стала основою знаменитої рок-опери «Юнона і Авось»).
Лауреат Держпремії СРСР 1978 р.
1935 — Джонні Буцик, канадський хокеїст українського походження на прізвисько Вождь (Chief).
Один зі знаменитої ланки нападників клубу НХЛ "Бостон брюїнз" "юкі лейн" (із Віком Стасюком та Бронко Горватом).
Володар Кубка Стенлі 1970 та 1972 рр., включений до Залу хокейної слави
[відео: 2007 рік, церемонія вшанування українського "Вождя" на честь його півстолітнього ювілею в "Бостон брюїнз"]
1936 — Іван Марчук, український художник, що випрацював стиль "пльонтанізм".
Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка 1997 р., заслужений художник України (1996).
У жовтні 2007 року був включений до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності» (72-ге місце)
1938 - Андрій Амальрік, радянський літератор, дисидент, автор книги «Чи проіснує СРСР до 1984 року?»
1942 - Юрій Басалик, український футболіст, нападник клубів СКА й «Карпати» (Львів), київського «Динамо», ЦСКА (Москва), одеського «Чорноморця» і «Торпедо» (Луцьк).
Володар Кубка СРСР 1969 р. з «Карпатами»
1949 — Сергій Ашкеназі, російський і радянський кінорежисер і сценарист («Кримінальний талант», «Заручниця»)
1950 — Гебріел Бірн, ірландський кіноактор („Напад на 13-ту дільницю”, «Людина в залізній масці», «Ворог держави», «Стигмати»)
1956 — Берні (Бернард) Федерко, канадський хокеїст українського походження, нападник.
Автор багатьох рекордних показників для гравців клубу „Сент-Луїс”, включений до Залу хокейної слави
1966 — Стівен Болдуїн, американський актор („Народжений 4 липня”, „Мішень”)
Померли
1182 — Вальдемар I Великий, король Данії у 1157-1182 рр., правнук (по матері) київського князя Володимира Мономаха
1784 - Абрахам Тремблей, швейцарський натураліст, який започаткував експериментальну біологію
1838 - Анджей Снядецький, польський лікар, біолог, хімік, професор Віленського університету. Написав перший польський підручник хімії у двох томах і тритомну працю з біохімії
1859 — Сергій Аксаков, російський письменник, театральний та літературний критик
1884 — Бедржих Сметана, чеський композитор, диригент, піаніст
1935 — Юзеф Пілсудський, польський військовий і державний діяч, перший керівник відродженої Польщі.
Начальник держави в 1918-1922 рр., прем'єр-міністр у 1926-1928 і 1930 р. Засновник нової польської армії, маршал, генерал-інспектор ЗС у 1926-1935 р.
1970 — Неллі Закс, німецька поетеса, нобелівська лауреатка 1966 р.
Лауреатом Нобелівської премії вона стала як представниця Швеції, бо 1940 р. втекла до Швеції, аби не потрапити до концтабору. Лірика і п'єси Закс присвячені трагічній долі євреїв у нацистській Німеччині
1970 — Владислав Андерс, генерал польської армії.
Воював проти Німеччини й СРСР, сформувавши на території СРСР у 1941-1943 рр. із колишніх військовополонених та інтернованих громадян Польщі так звану Армію Андерса
1978 — Василь Меркур'єв, російський радянський кіноактор («Небесний тихохід», «Летять журавлі», «Повість про справжню людину»)
1994 — Рой Планкетт, американський хімік — винахідник тефлону
1995 — Андрій Болтнєв, радянський і російський актор («Мій друг Іван Лапшин», «Торпедоносці»)
2001 — Діді (Валдір Перейра), бразильський футболіст, дворазовий чемпіон світу.
Вважається винахідником удару «сухий лист» і пасу зовнішнім боком стопи
1364 — у Кракові створено Ягеллонський університет, найстаріший у Польщі
1394 — Малік Сарвар заснував Мусульманське королівство Джаунпур
1551 — у Лімі на базі монастирської школи Домініканського ордену заснований університет Сан-Маркос — перший на американському континенті
1641 — у Тауері страчений англійський лорд Страффорд, який намагався підняти повстання в Ірландії
1689 — Англія й Голландія сформували Великий альянс проти Франції
1667 — прем'єра комедії Мольєра «Тартюф» у Версалі
1795 — у Росії утворені Брацлавська, Волинська й Подільська губернії
1797 — Наполеон захопив Венецію, яка доти була незалежною протягом 14 сторіч
1809 — війська Наполеона захопили Відень
1870 — Манітоба проголошена провінцією Канади
1881 — встановлено французький протекторат над Тунісом
1888 — Чарльз Шерріл із легкоатлетичної команди Єльського університету вразив суперників по забігу, взявши низький старт
1888 — встановлено британський протекторат над Північним Борнео
1919 - отаман Володмир Оскілко, який двома тижнями раніше здійснив спробу невдалого державного перевороту в Рівному, здався представникам польської влади
1926 — державний переворот у Польщі, встановлення „санаційного” режиму Юзефа Пілсудського
1926 — Лінкольн Еллсуорт скинув із дирижабля «Норвегія» на Північний полюс норвезький, італійський та американський прапори
1927 — перший політ спортивного літака АІР-1, на якому були встановлені перші радянські світові рекорди (ця дата вважається початком діяльності конструкторського бюро Яковлєва)
1927 — постанова РНК СРСР про створення ВОХР (воєнізованої охорони)
1931 — Народні збори Китаю ухвалили конституцію, яка вступила в дію 1 червня
1937 — у Вестмінстерському абатстві коронований король великої Британії Георг VI, який зійшов на престол після зречення свого брата, Едуарда VIII
1937 — компанія Бі-Бі-Сі провела першу у світовій історії пряму телетрансляцію (з церемонії коронації британського короля Георга VI)
1941 — Мартін Борман призначений заступником Гітлера по НСДАП
1945 — американці видали генерала Андрія Власова, керівника Російської визвольної армії, радянським військам
1949 — СРСР офіційно припинив блокаду Західного Берліна
1954 — Україна, а також Білоруська РСР стали членами ЮНЕСКО
1962 — у ПАР запроваджено смертну кару за саботаж
1963 — розпочав своє плавання Кенічі Хорі, який самотужки перетнув Тихий океан у північних широтах за 93 дні
1965 — Західна Німеччина встановила дипломатичні відносини з Ізраїлем; відтак арабські країни розірвали відносини з ФРН
1980 — на екрани вийшов перший радянський фільм-катастрофа «Екіпаж» (режисер - Олександр Мітта)
1995 — на установчому з'їзді Всеросійського громадсько-політичного руху «Наш дім — Росія» головою політради обраний Віктор Черномирдін
1995 – у другий день офіційного візиту в Україну президента США Білл Клінтон виступив перед багатотисячним зібранням перед стінами Київського університету і проголосив: «Слава Україні!»
Його нагородили титулом почесного доктора Київського університету
1997 — Борис Єльцин і Аслан Масхадов підписали договір про мир і принципи взаємовідносин між РФ та Чеченською республікою Ічкерія
1999 - відставка російського уряду на чолі з Євгеном Примаковим
2001 - естонський дует Танел Падар і Дейв Бентон переміг на 46-му міжнародному музичному конкурсі «Євробачення» у Данії
2003 — внаслідок вибуху вантажівки зі смертником у селищі Знаменське в Чечні загинуло 60 осіб, поранено 140
2004 — в Англіканській церкві запроваджена посада веб-священика, який опікується новою парафією, що існує тільки в мережі інтернет
2007 — українець Андрій Данилко в образі Вєрки Сердючки посів друге місце на пісенному конкурсі «Євробачення-2007», що відбувся в Гельсінкі. Данилко поступився лише Марії Шерифович із Сербії
2007 - Івана Плюща призначено секретарем Ради нацбезпеки й оборони України замість Віталія Гайдука
2008 - початок серії землетрусів (цього ранку - силою в 7,8 бала) в китайській провінції Сичуань та навколишніх регіонах. Число жертв перевищило 65 тисяч осіб
2011 - Баварський земельний суд (Мюнхена) засудив українця Джона (Івана) Дем'янюка, колишнього громадянина США, до пяти років позбавлення волі за співучасть у масовому вбивстві 28 060 людей у концтаборі "Треблінка" під час ІІ Світової війни.
Це був останній із серії вироків Дем'янюкові - при тому що були й виправдальні.
Прокуратура базувала свої обвинувачення на посвідченні, згідно з яким Дем'янюк належав до підрозділу СС "Травники", члени котрого працювали в таборах охоронцями. Адвокати підсудного твердили, що посвідчення було підробкою КДБ. Але фахівці на процесі визнали посвідчення справжнім.
Враховуючи стан здоров'я 91-річного Івана Дем'янюка, його було відпущено на свободу з поміщенням у будинок для осіб похилого віку. Вирок так і не набув чинності — адвокати Дем'янюка подали апеляцію, а суд вищої інстанції не встиг винести вердикт. Дем'янюк помер у березні 2012-го на 92-му році життя.
Відомий у світі експерт у справах щодо нацистських злочинців Кристіан Рютер побачив у справі Дем'янюка різке відхилення од звичної практики юриспруденції ФРН і зазначив: "Дрібних виконавців чужих наказів у західній Німеччині не судили, а в НДР їх судили. Там усім охоронцям концтаборів висунули типове обвинувачення — посібництво. Дали по 4 або 6 років. Але після об'єднання Німеччини усіх реабілітували як жертв сталінізму і ще й виплатили компенсації"
2013 - новообраний Папа Франциск під час першого з початку свого понтифікату обряду канонізації у Ватикані одразу канонізував рекордну кількість осіб. Він зарахував до лику святих 800 мучеників, які загинули у 1480 р. в місті Отранто від рук османів (800 католицьких віруючих відмовилися на вимогу турків прийняти іслам і були обезголовлені). Їх імена не дійшли до наших днів. Відомо тільки, що одного з мучеників звали Антоніо Прімальдо.
Крім того, також канонізовані дві латиноамериканські черниці - Лаура Монтойя з Колумбії і Маріа Гваделупі Гарсію Савала з Мексики, які померли в ХХ ст.
Народилися
1496 — Густав I Ваза, король Швеції з 1523 р.
Став королем, коли внаслідок очолюваного ним народного повстання Швеція домоглася незалежності він Данії
1670 — Август ІІ Фридерик (Фрідріх Сильний), польський король у 1697—1706, 1709—1733 рр., курфюрст Саксонії (як Фрідріх-Август І) із 1694 р.
Для того, щоб зайняти польський престол, протестант Август прийняв католицизм.
За його правління відбувалися Північна війна та повстання Семена Палія в Україні. Був союзником Петра I в Північній війні (1700-1721) проти Швеції
1755 — Джованні Віотті, італійський скрипаль-віртуоз, творець французької скрипкової школи
1812 — Едвард Лір, англійський художник, що прославився як автор «Книги нісенітниць» і популяризатор жанру лімериків
1815 - Віктор Григорович, російський славіст українського походження, один з основоположників слов'янської філології в Росії.
У 1842—1876 рр. — професор кафедр історії і літератури слов'янського говору в Казанському, в Московському, Новоросійському (нині — Одеський) університетах
1820 — Флоренс Найтінгейл, англійська медсестра.
Під час Кримської війни організувала в Туреччині догляд за пораненими солдатами союзників, а згодом заснувала перші курси сестер милосердя в Англії. На її честь 12 травня відзначається як Всесвітній день медичних сестер
1842 — Жуль Массне, французький композитор, автор ліричних опер («Манон», «Вертер», «Таїс», «Сафо»)
1874 - Яків Гаккель, російський і радянський інженер, учений-електротехнік, творець літаків, тепловозів
1874 — Клеменс Пірке, австрійський педіатр, який у 1907-му розробив шкірну пробу для діагностики туберкульозу (реакція Пірке)
1895 — Джидду Кришнамурті, індійський філософ, духовний учитель
1907 — Кетрін Хепберн, американська кіноактриса.
Дванадцять разів була номінована на премію «Оскар» і чотири рази завойовувала цю нагороду
1923 — Валентин Зубков, російський радянський актор («Комуніст», «Летять журавлі», «З тобою і без тебе»).
Заслужений артист РРФСР (1969)
1925 — Френк Пірсон, американський сценарист і режисер («Солдатська дівчина», «Змова», «Громадянин Кон»)
1929 — Сем Нуйома, намібійський політик і громадський діяч.
Перший президент Намібії (у 1990-2005 рр.), голова партії СВАПО у 1960-2007 рр.
1930 — Володимир Ухін, радянський диктор і телеведучий, заслужений артист Росії.
Дядя Володя із передачі „На добраніч, діти!” (працював у цій програмі впродовж 31 року)
1933 — Андрій Вознесенський, російський і радянський поет, прозаїк.
Автор поеми «Авось» (1972 р.; стала основою знаменитої рок-опери «Юнона і Авось»).
Лауреат Держпремії СРСР 1978 р.
1935 — Джонні Буцик, канадський хокеїст українського походження на прізвисько Вождь (Chief).
Один зі знаменитої ланки нападників клубу НХЛ "Бостон брюїнз" "юкі лейн" (із Віком Стасюком та Бронко Горватом).
Володар Кубка Стенлі 1970 та 1972 рр., включений до Залу хокейної слави
[відео: 2007 рік, церемонія вшанування українського "Вождя" на честь його півстолітнього ювілею в "Бостон брюїнз"]
1936 — Іван Марчук, український художник, що випрацював стиль "пльонтанізм".
Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка 1997 р., заслужений художник України (1996).
У жовтні 2007 року був включений до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності» (72-ге місце)
1938 - Андрій Амальрік, радянський літератор, дисидент, автор книги «Чи проіснує СРСР до 1984 року?»
1942 - Юрій Басалик, український футболіст, нападник клубів СКА й «Карпати» (Львів), київського «Динамо», ЦСКА (Москва), одеського «Чорноморця» і «Торпедо» (Луцьк).
Володар Кубка СРСР 1969 р. з «Карпатами»
1949 — Сергій Ашкеназі, російський і радянський кінорежисер і сценарист («Кримінальний талант», «Заручниця»)
1950 — Гебріел Бірн, ірландський кіноактор („Напад на 13-ту дільницю”, «Людина в залізній масці», «Ворог держави», «Стигмати»)
1956 — Берні (Бернард) Федерко, канадський хокеїст українського походження, нападник.
Автор багатьох рекордних показників для гравців клубу „Сент-Луїс”, включений до Залу хокейної слави
1966 — Стівен Болдуїн, американський актор („Народжений 4 липня”, „Мішень”)
Померли
1182 — Вальдемар I Великий, король Данії у 1157-1182 рр., правнук (по матері) київського князя Володимира Мономаха
1784 - Абрахам Тремблей, швейцарський натураліст, який започаткував експериментальну біологію
1838 - Анджей Снядецький, польський лікар, біолог, хімік, професор Віленського університету. Написав перший польський підручник хімії у двох томах і тритомну працю з біохімії
1859 — Сергій Аксаков, російський письменник, театральний та літературний критик
1884 — Бедржих Сметана, чеський композитор, диригент, піаніст
1935 — Юзеф Пілсудський, польський військовий і державний діяч, перший керівник відродженої Польщі.
Начальник держави в 1918-1922 рр., прем'єр-міністр у 1926-1928 і 1930 р. Засновник нової польської армії, маршал, генерал-інспектор ЗС у 1926-1935 р.
1970 — Неллі Закс, німецька поетеса, нобелівська лауреатка 1966 р.
Лауреатом Нобелівської премії вона стала як представниця Швеції, бо 1940 р. втекла до Швеції, аби не потрапити до концтабору. Лірика і п'єси Закс присвячені трагічній долі євреїв у нацистській Німеччині
1970 — Владислав Андерс, генерал польської армії.
Воював проти Німеччини й СРСР, сформувавши на території СРСР у 1941-1943 рр. із колишніх військовополонених та інтернованих громадян Польщі так звану Армію Андерса
1978 — Василь Меркур'єв, російський радянський кіноактор («Небесний тихохід», «Летять журавлі», «Повість про справжню людину»)
1994 — Рой Планкетт, американський хімік — винахідник тефлону
1995 — Андрій Болтнєв, радянський і російський актор («Мій друг Іван Лапшин», «Торпедоносці»)
2001 — Діді (Валдір Перейра), бразильський футболіст, дворазовий чемпіон світу.
Вважається винахідником удару «сухий лист» і пасу зовнішнім боком стопи
Немає коментарів:
Дописати коментар