сьогодні в історії

Історія свята 8 Березня

          Чому Міжнародний жіночий день святкується саме 8 березня? Яка історія 8 березня? Все почалося на початку весни 1857 року, коли текстильщиці Нью-Йорку пройшли "маршем порожніх каструль" по Манхетену. Вони вимагали підвищення зарплати, поліпшення умов праці і рівні права для жінок. Демонстрацію звісно розігнали, але шуму у зв'язку зі своєю незвичністю вона наробила неабияк. Цю подію навіть стали називати Жіночим днем. Пройшло більше 50-ти років і в останню неділю лютого вже 1908 року, тисячі жінок знов вийшли на вулиці Нью-Йорку. Демонстрація ця, як можна здогадатися, була приурочена до того самого "Жіночого дня" 1857 року. Жінки знов стали вимагати виборчого голосу, виступили проти жахливих умов праці, і особливо проти праці дітей. Поліція одержала наказ розігнати демонстрацію. У хід були пущені шланги з брудною крижаною водою.

 

          В наступному 1909 році Жіночий день знов був відмічений маршами і страйками жінок. У 1910 році соціалісти і феміністки провели Жіночий День вже по всій країні. Пізніше в цьому ж році делегатки поїхали із США до Копенгагена на Другу Міжнародну Конференцію жінок-соціалістів, де і зустрілися з Кларою Цеткін.

          Надхненна діями "американських соціалістичних сестер", Клара Цеткін запропонувала поставити на конференції питання про те, щоб жінки у всьому світі вибрали певний день, коли вони привертатимуть суспільну увагу до своїх вимог. Конференція, в якій взяли участь більше 100 жінок з 17 країн, гаряче підтримали цю пропозицію поіменним голосуванням, результатом якого з´явилося виникнення Міжнародного дня солідарності жінок в боротьбі за економічне, соціальне і політичне рівноправ´я. Треба відзначити, що точна дата цього дня на цій конференції так і не була визначена.

          Вперше Міжнародний Жіночий День був проведений 19 березня 1911 року в Німеччині, Австрії, Данії і деяких інших європейських країнах. Ця дата була вибрана жінками Німеччини, тому що цього дня в 1848 році король Пруссії перед загрозою озброєного повстання дав обіцянку провести реформи, включаючи невиконане введення виборчого права для жінок.

          В 1912 року цей день жінки відзначили не 19 березня, а 12 травня. І лише з 1914 року цей день стихійно стали відзначати чомусь 8 березня. Так як Росія жила тоді на відміну від всієї Європи за юліанським календарем, то Міжнародний Жіночий День у нас в країні зустрічали не 8 березня, а 23 лютого.

          В Росії цей день жінки відзначають щорічно з 1913 року. І ось, 23 лютого 1917 року в Росії знов наступив цей день жінки Петрограду, жінки вийшли на вулиці міста протестуючи проти війни. Деякі стихійні мітинги перейшли в масові страйки і демонстрації, сутички з козаками і поліцією. 24-25 лютого масові страйки переросли в загальний страйк. 26 лютого окремі сутички з поліцією вилилися в бої з викликаними в столицю військами. 27 лютого загальний страйк переріс в озброєне повстання, почався масовий перехід військ на сторону повсталих, які зайняли найважливіші пункти міста, урядові будівлі. Створена Рада робочих і солдатських депутатів, одночасно створений Тимчасовий комітет Державної думи, який сформував уряд. 2(15) березня Микола II відрікся від престолу. 1 березня нова влада була встановлена в Москві, протягом березня - по всій країні.

         Таким чином, саме Міжнародний Жіночий День 1917 року став спусковим гачком, що привів до Лютневої революції, яка в свою чергу привела до Жовтневого перевороту і виникнення СРСР.

         В СРСР 8 березня довгий час був звичайним робочим днем, але 8 травня 1965 року, напередодні 20-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні, Міжнародний жіночий день 8 березня був оголошений в СРСР святковим днем.

Ось така історія 8 Березня.

         P.S. Багато хто сумнівається, що це свято дійсно "міжнародне". Проте, ще в 1977 році ООН прийняла резолюцію 32/142, закликавши всі країни проголосити 8 березня днем боротьби за жіночі права - Міжнародним жіночим днем. Цей день оголошений національним вихідним в республіках колишнього СРСР, а також в: Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не "міжнародних", а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді. У Сірії 8 березня відзначають День Революції, а в Ліберії - і зовсім як День пам´яті полеглих.

Напередодні жіночого свята «Є!» зібрала для наших читачів усі історії, які, так чи інакше, стосуються створення Міжнародного жіночого дня. Деякі з них можуть дуже здивувати, але всі версії мають своє обґрунтування. Версія перша, офіційна: День солідарності трудящих жінок Клара Цеткін Офіційна версія СРСР свідчить, що традиція відзначати 8 березня пов'язана з "маршем порожніх каструль", який провели в цей день у 1857 році текстильниці Нью-Йорка. Вони протестували проти жахливих умов праці та низьких зарплат. Цікаво, що в тогочасній пресі не було жодної замітки про цей страйк. А історики з'ясували, що 8 березня 1857 року - було неділею. Дуже дивно влаштовувати страйк у вихідний день. У 1910 році на Форумі жінок у Копенгагені німецька комуністка Клара Цеткін закликала світ заснувати Міжнародний жіночий день 8 березня. Вона мала на увазі, що в цей день жінки будуть влаштовувати мітинги та марші, тим самим звертаючи увагу громадськості на свої проблеми. Спочатку свято називалося Міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за свої права. Дату 8 березня обрали на честь того самого страйку текстильниць, якого насправді ніколи не було. Точніше був, але страйкували тоді зовсім не текстильниці. Але про це пізніше. В СРСР це свято запропонувала святкувати подруга Цеткін, революціонерка Олександра Колонтай. Та сама, яка підкорила Радянський Союз "великою фразою": "Віддаватися першому зустрічному чоловікові треба так само легко, як випити склянку води". 8 Березня стало офіційним святом в СРСР у 1921 році. Олександра Колонтай Версія друга, єврейська: вшанування іудейської цариці Історики так і не зійшлися в думці, чи була Клара Цеткін єврейкою. Одні джерела стверджують, що вона народилася в сім'ї єврея-шевця, а інші - німця-вчителя. Однак, неймовірне прагнення Цеткін пов'язати Жіночий день із єврейським святом Пурим, неоднозначно натякає на те, що вона таки була єврейкою. Отже, друга версія свідчить, що Цеткін хотіла пов'язати історію Жіночого дня з історією єврейського народу. Згідно з легендою, кохана перського царя Ксеркса цариця Есфірь, врятувала іудейський народ від винищення, скориставшись своїми жіночими чарами та розумом. Ксеркс хотів винищити всіх іудеїв, але Есфірь переконала його не тільки не вбивати євреїв, а навпаки - знищити всіх єврейських ворогів, включаючи самих персів. Сталося це в день 13 Арда за єврейським календарем (цей місяць припадає на кінець лютого - початок березня). Вшановуючи Есфірь, євреї стали святкувати Пурим. Дата святкування не була фіксованою, але в 1910 році вона випала саме на 8 березня. Версія третя, про жінок "найдавнішої професії" Третя версія походження свята, мабуть, найскандальніша та неприємна для всіх представниць прекрасної статі, але факт залишається фактом. У 1857 році в Нью-Йорку дійсно був страйк, але протестували не текстильниці, а повії. Жінки "найдавнішої професії" вимагали виплатити зарплату матросам, які скористалися їх послугами, але не мали грошей заплатити. У 1894 році 8 березня в Парижі повії знову провели демонстрацію. На цей раз вони вимагали визнати їх права нарівні з тими жінками, які шиють одяг або печуть хліб, та заснувати спеціальні профспілки. Це повторилося і в 1895 році в Чикаго, а також у 1896 в Нью-Йорку, незадовго до Форуму жінок у Копенгагені в 1910 році, де й було вирішено оголосити цей день жіночим і міжнародним, погодившись із пропозицією Клари Цеткін. До речі, і сама Клара проводила подібні акції. Все в тому ж 1910 році, разом зі своєю подругою Розою Люксембург, вона вивела на вулиці німецьких міст повій із вимогою припинити безчинства поліції. Ось тільки в радянській версії повій замінили на "трудящих жінок". Клара Цеткін та Роза Люксембург Навіщо створили свято 8 Березня? Судячи з усього, 8 Березня - це звичайна політична кампанія соціал-демократів. На початку XX століття по всій Європі протестували жінки. І щоб привернути до себе увагу, їм не потрібно було робити щось незвичайне. Досить було просто пройти по вулицях із плакатами, на яких написані соціалістичні гасла - і увага громадськості була забезпечена. Лідери соціал-демократичної партії цим користувалися, мовляв, прогресивні жінки з ними солідарні. Сталін теж вирішив додати собі популярності й розпорядився визнати 8 березня Міжнародним жіночим днем. Але оскільки прив'язати його до історичних подій було складно, довелося злегка підкоригувати історію. А розбиратися в цьому особливо ніхто не став. Раз вождь сказав - значить так і було.

Джерело: http://www.ednist.info/article/37684

Напередодні жіночого свята «Є!» зібрала для наших читачів усі історії, які, так чи інакше, стосуються створення Міжнародного жіночого дня. Деякі з них можуть дуже здивувати, але всі версії мають своє обґрунтування. Версія перша, офіційна: День солідарності трудящих жінок

Джерело: http://www.ednist.info/article/37684

Напередодні жіночого свята «Є!» зібрала для наших читачів усі історії, які, так чи інакше, стосуються створення Міжнародного жіночого дня. Деякі з них можуть дуже здивувати, але всі версії мають своє обґрунтування. Версія перша, офіційна: День солідарності трудящих жінок Клара Цеткін Офіційна версія СРСР свідчить, що традиція відзначати 8 березня пов'язана з "маршем порожніх каструль", який провели в цей день у 1857 році текстильниці Нью-Йорка. Вони протестували проти жахливих умов праці та низьких зарплат. Цікаво, що в тогочасній пресі не було жодної замітки про цей страйк. А історики з'ясували, що 8 березня 1857 року - було неділею. Дуже дивно влаштовувати страйк у вихідний день. У 1910 році на Форумі жінок у Копенгагені німецька комуністка Клара Цеткін закликала світ заснувати Міжнародний жіночий день 8 березня. Вона мала на увазі, що в цей день жінки будуть влаштовувати мітинги та марші, тим самим звертаючи увагу громадськості на свої проблеми. Спочатку свято називалося Міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за свої права. Дату 8 березня обрали на честь того самого страйку текстильниць, якого насправді ніколи не було. Точніше був, але страйкували тоді зовсім не текстильниці. Але про це пізніше. В СРСР це свято запропонувала святкувати подруга Цеткін, революціонерка Олександра Колонтай. Та сама, яка підкорила Радянський Союз "великою фразою": "Віддаватися першому зустрічному чоловікові треба так само легко, як випити склянку води". 8 Березня стало офіційним святом в СРСР у 1921 році. Олександра Колонтай Версія друга, єврейська: вшанування іудейської цариці Історики так і не зійшлися в думці, чи була Клара Цеткін єврейкою. Одні джерела стверджують, що вона народилася в сім'ї єврея-шевця, а інші - німця-вчителя. Однак, неймовірне прагнення Цеткін пов'язати Жіночий день із єврейським святом Пурим, неоднозначно натякає на те, що вона таки була єврейкою. Отже, друга версія свідчить, що Цеткін хотіла пов'язати історію Жіночого дня з історією єврейського народу. Згідно з легендою, кохана перського царя Ксеркса цариця Есфірь, врятувала іудейський народ від винищення, скориставшись своїми жіночими чарами та розумом. Ксеркс хотів винищити всіх іудеїв, але Есфірь переконала його не тільки не вбивати євреїв, а навпаки - знищити всіх єврейських ворогів, включаючи самих персів. Сталося це в день 13 Арда за єврейським календарем (цей місяць припадає на кінець лютого - початок березня). Вшановуючи Есфірь, євреї стали святкувати Пурим. Дата святкування не була фіксованою, але в 1910 році вона випала саме на 8 березня. Версія третя, про жінок "найдавнішої професії" Третя версія походження свята, мабуть, найскандальніша та неприємна для всіх представниць прекрасної статі, але факт залишається фактом. У 1857 році в Нью-Йорку дійсно був страйк, але протестували не текстильниці, а повії. Жінки "найдавнішої професії" вимагали виплатити зарплату матросам, які скористалися їх послугами, але не мали грошей заплатити. У 1894 році 8 березня в Парижі повії знову провели демонстрацію. На цей раз вони вимагали визнати їх права нарівні з тими жінками, які шиють одяг або печуть хліб, та заснувати спеціальні профспілки. Це повторилося і в 1895 році в Чикаго, а також у 1896 в Нью-Йорку, незадовго до Форуму жінок у Копенгагені в 1910 році, де й було вирішено оголосити цей день жіночим і міжнародним, погодившись із пропозицією Клари Цеткін. До речі, і сама Клара проводила подібні акції. Все в тому ж 1910 році, разом зі своєю подругою Розою Люксембург, вона вивела на вулиці німецьких міст повій із вимогою припинити безчинства поліції. Ось тільки в радянській версії повій замінили на "трудящих жінок". Клара Цеткін та Роза Люксембург Навіщо створили свято 8 Березня? Судячи з усього, 8 Березня - це звичайна політична кампанія соціал-демократів. На початку XX століття по всій Європі протестували жінки. І щоб привернути до себе увагу, їм не потрібно було робити щось незвичайне. Досить було просто пройти по вулицях із плакатами, на яких написані соціалістичні гасла - і увага громадськості була забезпечена. Лідери соціал-демократичної партії цим користувалися, мовляв, прогресивні жінки з ними солідарні. Сталін теж вирішив додати собі популярності й розпорядився визнати 8 березня Міжнародним жіночим днем. Але оскільки прив'язати його до історичних подій було складно, довелося злегка підкоригувати історію. А розбиратися в цьому особливо ніхто не став. Раз вождь сказав - значить так і було. Тепер ви знаєте про декілька версій походження свята 8 Березня. До речі, можна поділитися своїми знаннями та розповісти жінкам у цей день таку цікаву інформацію. Якою б не була справжня історія цього дня, 8 березня вже давно стало символом краси, ніжності, жіночності, весни, тендітності. Тому привітати коханих та найрідніших жінок у цей день обов'язково. Але пам'ятайте, що вони потребують уваги, турботи та романтики щодня, а не один раз на рік 8 березня.

Джерело: http://www.ednist.info/article/37684